Промислові підприємства українського сільськогосподарського машинобудування сильно постраждали через наслідки повномасштабного вторгнення рф в Україну. Багато заводів було знищено або пошкоджено, деякі потрапили під окупацію, а інші опинилися в зоні бойових дій. Це сильно вплинуло на розвиток галузі, про що повідомляє Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки».
За словами Ярослава Навроцького, провідного наукового співробітника цього інституту, до того ж ситуацію ускладнюють економічні фактори: інфляція, порушення логістики, проблеми з постачальниками, високі ціни на енергоресурси, а також дефіцит кваліфікованих кадрів.
Через це кількість активних підприємств у галузі скоротилася. Якщо у 2021 році в Україні було 441 підприємство, то в 2022 їх стало вже 411, а в 2023 році — лише 382. Це на 13,4% менше порівняно з 2021 роком.
Також зменшилась кількість працівників у цій галузі. Протягом останніх 10 років їх число зменшилося майже на 30%, а в 2023 році працюють лише 9 932 осіб — це на 40% менше, ніж у 2021 році.
Проблеми малих підприємств
Ярослав Навроцький відзначив, що на підприємствах сільськогосподарського машинобудування збільшується частка малих господарств, в яких працює менше людей і виробляється менше продукції. Це веде до зменшення обсягів виробництва, втрати кваліфікованих кадрів і погіршення конкурентоспроможності українських машин.
Зниження обсягів виробництва та продажу техніки
В останні роки зменшились і обсяги реалізації вітчизняної сільськогосподарської техніки. Якщо у 2012 році українські виробники продали техніки на суму $773,9 млн, то в 2023 році цей показник впав до $339,7 млн, що свідчить про серйозну кризу в галузі.
Через це українські аграрії почали все більше використовувати іноземну техніку замість вітчизняної.
Що робити для відновлення галузі?
Фахівці вважають, що вже сьогодні потрібно розробляти заходи для відновлення сільськогосподарського машинобудування в Україні. Одним із перших кроків має бути створення сприятливих умов для інвестицій. Важливо провести виважену митну політику, щоб захистити українського виробника техніки, але при цьому забезпечити безперешкодний імпорт критично важливої техніки і обладнання.
Також необхідно підтримувати бізнес навіть під час війни, а після її завершення — допомогти підприємствам переселятися у безпечні регіони, щоб зберегти виробничий та кадровий потенціал, зазначає Ярослав Навроцький.